“Протягом свого життя кров для аналізу здавала безліч разів. Процедура завжди типова – заходиш в кабінет, хвилина терпіння – і наступного дня приходиш за результатом. У деяких медичних установах лаборанти ще просять 5 чи то навіть 10 грн. Ніколи не запитувала навіщо, хоча й розуміла, що так не має бути. Проте сума невелика, і в чомусь когось переконувати немає сенсу. Для нашої країни подібні явища занадто повсякденні. Та цього разу все було інакше.

Обласна клінічна лікарня, маніпуляційна кімната. На дверях напис, який повідомляє про те, що без амбулаторної картки даної установи та направлення лікаря хворим не надаватимуться медичні послуги. І картку, і направлення маю. Заходжу, вітаюся і, за звичкою, простягаю руку в очікуванні вколювання пальця.

Але замість цього чую докір лаборантки: “А де ваша голка? Принесете голку – тоді візьму кров. Ви й так мали б мати з собою ще й вату і спирт.”

Пояснюю, що не знала про те, що потрібно з собою приносити ще й голку. Прошу взяти кров, мовляв, голку занесу після процедури.

– “Я не буду цього робити. Сьогодні ви вже не перша без голки. У мене залишилось всього кілька штук”.

Цікаво ж, для кого??? Пробую ще раз вмовити видати мені голку авансом і знову обіцяю повернути. Пропоную навіть заплатити за одну з тих кількох штук голок, які ще залишились і чекають на своїх VIP-пацієнтів”. Але все одно чую відмову.


Спускаюсь на перший поверх лікарні (маніпуляційна розташована на другому) і виходжу у двір. Шукаю найближчу аптеку, прошу дати мені голку для забору крові. Відповідь фармацевта просто приголомшила: “З вас 25 копійок”.


Було би смішно. Та… чомусь… не було. Знову іду до маніпуляційної і чекаю своєї черги, щоб здати кров на аналіз.
Якщо про потребу в наявності картки і направлення написали на дверях, то чому не написали про голку, спирт, вату? Не написали і не напишуть. Думаю, не варто пояснювати чому?”

Яна ЦИКНЕВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *