Про це заявив в ефірі телеканалу “112 Україна” народний депутат Іван Рибак, коментуючи перемовини Меркель з Путіним

На його думку, українська позиція у питанні будівництва “Північного потоку – 2” є достатньо активною, і Президент України робить все, щоб наші інтереси були захищені.

“Зрозуміло, що у ході перемовин Меркель з Путіном і у світлі посилення санкцій США проти компаній, які беруть участь у будівництві газогону в обхід України, це питання повинно було обов’язково обговорюватися у ході вояжу президента РФ у Німеччину.
Позиція ж нашого Президента, і вона, вірогідно, озвучувалася під час телефонних перемовин з Меркель – чітка. Питання, що стосуються України не повинні вирішуватися без участі України.

Тому Путін і Меркель говорили не лише про газогін в обхід нашої території, не лише про Сирію, а й про розміщення на Донбасі 50-60 тисяч “блакитних шоломів” та про імплементацію мінських угод.

Путін навіть дав гарантії канцлеру, що українська ГТС без російського газу не залишиться, що він і надалі транспортуватиметься нею у Європу. Хоча варто нагадати, що ще у ХІХ столітті інший канцлер Німеччини Бісмарк ще тоді заявив, що будь-яка угода з Росією не варта паперу, на якому вона написана. Пані Меркель слід би іноді дослухатися до попередників”, – зазначив парламентар.
“Але ми розуміємо, що на пожвавлення контактів з російським диктатором з боку Німеччини вплинула і активна політична позиція Трампа, який з одного боку привітний з Путіним, а з іншого, підписує чергові пакети санкцій. Намагання Трампа відсунути об’єднану Європу від участі у з’ясуванні стосунків з Росією на політичну периферію, звичайно ж підриває авторитет європейських лідерів перед їхніми виборцями. Звідси й активність у проросійському напрямку Еммануеля Макрона, а тепер і Ангели Меркель.

Що стосується “Північного потоку – 2″ і нашої ГТС, то у мене виникає запитання до Міністра інфраструктури: яка різниця між транспортуванням російського газу по трубах в Україну і проходженням російських вантажів через нашу територію залізницею? Як на мене – абсолютно ніякої. Яка різниця, що йде через Україну в Європу – газ транзитними трубами чи вагони з російським вугіллям? Тому маніпулювати людьми не потрібно, треба чітко говорити про економічні інтереси, що теж є зоною національної безпеки, – наголошує Іван Рибак. – Особисто я вважаю, що пасажирське сполучення з Росією ми зупиняємо запізно. Це потрібно було робити у 2014 році, коли в Україну залізницею вільно проникали диверсійні групи».

«У сучасному світі всі розглядають політику через призму економіки. Потрібно оцінювати, вигідним є той чи інший крок твоїй державі, чи ні? Саме така постановка питання спонукає Меркель до контактів, які її дискредитують перед демократичної частиною суспільства ЄС, але виставляють у вигідному світлі перед німецьким бізнесом, котрий намагається повернути потужний російський ринок.
Відстоювати інтереси України за таких умов – дуже складно. Але ми змушені проходити через ці сучасні політичні рифи, щоб зберегти санкції з боку наших союзників щодо Росії з одного боку, і забезпечити розвиток ситуації за нашим сценарієм з другого. Необхідно розуміти, що ніхто з іноземних лідерів не починає свій порядок денний з української проблематики.

Зараз треба спрацювати на радикалізмі США щодо північного російського газогону. Непогано було б використати ситуативний конфлікт у таборі наших союзників, щоб отримати 60 тисяч миротворців ООН на російсько-українському кордоні у зоні збройного протистояння”, – заявив народний депутат України Іван Рибак.

Прес-служба Народного депутата України Івана РИБАКА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *