Українська поетеса, письмениця, художниця з Буковини  Таїсія Наконечна присвятила вірш Собору Паризької Богоматері, який 15 квітня постраждав від масштабної пожежі.
Світлина від Таїсія Наконечна - офіційна сторінка.

Поезія розміщена на офіційній сторінці письменниці у Facebook.

Цієї квітучої пори
Стоїмо завмерлі – 
Я і Париж. 
Стоїмо і ридаємо – 
Я і Париж. 
Вуста лиш беззвучно шепочуть – 
Париже, гориш… 
Він вже знає. 
Він бачить сам. 
Париже, чого ти? 
Невже і ти у цій круговерті дійшов до Голготи? 
Париже, чого так непорушно стоїш? 
Як ти можеш, Париже? 
Як ти можеш, Париже, стояти? 
Матері Божої дім дотліває…
Матері Божої найкращі палати…
І майже так само, як зникають міражі, 
Гасне світла посмішка у люстерці…
Маєш рацію – ми з тобою практично, чужі…
Але я так тепер і ходитиму – з палаючим шпилем у серці… 

Для довідки:

Таїсія Наконечна (Заплітна) – авторка, художниця, перекладачка. Народилась 1985 року в Чернівецькій області. З раннього дитинства писала вірші. Публікувалась у місцевих виданнях в Кам’янці-Подільському, Хотині, Чернівцях.

Була переможницею та лауреаткою кількох юнацьких конкурсів у місті Хотині в різні роки та відбіркового етапу поетичного конкурсу «Молоде вино» в 2002 році в Кам’янці-Подільському. У 2003 році стала лауреаткою поетичного конкурсу імені Вадима Коваля (Чернівці) і авторкою своєї першої друкованої поетичної збірки «Безріччя». Кілька років поспіль потому брала активну участь в літературному житті Чернівців і не тільки (була запрошеним членом журі поетичного конкурсу імені Івана Іова в Кам’янці-Подільському). Вірші публікувалися в антологіях «Вигране» (Чернівці, 2006) та «70 віршів» (Чернівці, 2010). В

2007 році закінчила навчання в ЧНУ імені Юрія Федьковича, отримавши фах лінгвіста, викладача англійської мови, перекладача. Наступних вісім років працювала асистентом кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і паралельно брала активну участь у громадському житті Чернівців, сім років очолювала місцеву організацію Пласту-НСОУ. З 2010 року випала з літературного процесу взагалі, хоча продовжувала писати до шухляди. 2013-2014 року сталися події, через які переглянула своє життя і переосмислила себе в ньому.

З того часу, повільно і, хоч і не завжди, але впевнено торує свій шлях, як поетка, письменниця, художниця і перекладачка. Нині живе і працює в Бельгії, в місті Гент.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *