Щотижня близько 110 українців помирає від раку молочної залози, найпоширенішого онкологічного захворювання серед жінок, повідомляє Центр громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України. Перемагають хворобу лише 60% жінок, бо звертаються до лікаря запізно…

Рання діагностика раку молочної залози можлива за таких умов:

1) самообстеження; 2) лікарських профілактичних оглядів, спостереження і лікування передпухлинної патології; 3) скринінгових обстежень і мамографічних досліджень (рекомендовано жінкам у віці 50–69 років).

Недоліки в організації лікувально-діагностичного процесу призводять до смерті від цієї патології протягом першого року 10,8% пацієнток (для порівняння — в США цей показник не перевищує 2%).

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА СИМПТОМИ

Існують три основні клінічні форми РМЗ: вузлова форма, дифузна форма та хвороба Педжета. У більшості випадків ранній РМЗ розвивається БЕЗБОЛІСНО, тому особливо необхідно звертати увагу на такі зовнішні зміни:

1. Поява нових ущільнень, з’являється зморшкуватість шкіри, площадка чи воронкоподібне втягнення, бугристість, чи поява нових зморшок.

2. Болючість соска, потовщений сосок, патологічні виділення із соска.

3. Збільшення або/та деформація залози.

4. Одним із симптомів раку може бути також усихання сосків. Особливо небезпено виділення із сосків крові.

5. Болі у залозі (рідко є симптомом РМЗ).

ДІАГНОСТИКА

Мамографіяє одним із провідних методів первинної діагностики РМЗ, який дозволяє діагностувати пухлини розмірами від 5-10 мм. Вірогідність методу складає 75-95%, його застосування при клінічній діагностиці РМЗ дозволяє виявити пухлини 1-ої стадії в 50-70% випадків.

Ультразвуковий метод дослідженняпоказаний для виявлення доброякісних утворень діаметром понад 1 см. При цьому УЗД належить вирішальна роль в діагностиці кіст, де точність методу досягає 98-100%.

Термографіямолочних залоз широко застосовується в клінічній практиці для

диференціальної діагностики в складних випадках, однак її діагностична цінність у плані виявлення РМЗ невелика.

Пункційна (аспіраційна) біопсіявідіграє вирішальну роль у діагностиці утворень молочної залози. При непідвладних пальпації утвореннях пункція виконується під контролем УЗД або мамографа, з подальшим цитологічним дослідженням одержаного матеріалу.

Трепан-біопсіядозволяє одержати стовпчик тканини, доступний гістологічному дослідженню, визначити рецепторний статус пухлини і вивчити тканинні маркери.

Цитологічне дослідження виділень з сосківвиконується при наявності патологічних виділень. При відсутності верифікації діагнозу прийнято дослідження повторювати тричі. Цитологічне дослідження виділень з сосків у ряді випадків дозволяє встановити діагноз при ранніх формах протокових карцином, коли іншими доступними методами візуалізувати пухлину не видається за можливе.

Маргарита ЮХИМЕНКО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *